спецпроєкт

6 упереджень роботодавців, через які ветеранам важко знайти роботу

Авторка: Катерина Жученя
Дизайнерка: Анна Островська

Ми продовжуємо спецпроєкт «На кар'єрній передовій» і розповідь про проблеми, з якими стикаються колишні учасники АТО/ООС під час працевлаштування.

У попередньому матеріалі ми писали про психологічні бар'єри ветеранів, що заважають їм знайти роботу. Сьогодні ж поговоримо про упередження роботодавців, які не дозволяють їм розглядати на вакансії кандидатів із військовим досвідом. А також представимо ще одну компанію, котра успішно співпрацює з ветеранами АТО/ООС.
Спецпроєкт реалізується в межах інформаційної кампанії «Військовий імунітет у цивільній кар'єрі» ГО «Центр зайнятості вільних людей» у партнерстві з кар'єрним порталом Happy Monday за технічного адміністрування РЦ «ГУРТ» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки уряду Королівства Нідерландів.
За даними «Центру зайнятості вільних людей», 80% ветеранів та ветеранок не вказують свій військовий досвід у резюме, адже не знають, що він може бути корисним у цивільній кар`єрі, а також — щоб уникнути дискримінації при працевлаштуванні.

На жаль, це прикре явище досить поширене в Україні, на сьомому році збройного конфлікту на сході. За свідченнями самих екскомбатантів, котрі шукали роботу після повернення додому, їм часто відмовляли у працевлаштуванні саме через їхнє бойове минуле. Ось як вони описують цей негативний досвід.

Ветерани — про досвід працевлаштування
У 2018-2019 роках я влаштовувався на роботу, не вказуючи в резюме і не кажучи на співбесіді, де я весело провів останні чотири роки. Перший раз роботодавець через тиждень дізнався, що я УБД (учасник бойових дій) і попросив піти. Другий взяв на роботу, через три дні прийшли результати перевірки служби безпеки, теж попросили звільнитися... Інша роботодавиця побачила фото на фейсбуці та попросила піти, бо був негативний досвід із ветеранами. І так раз за разом. Зараз вже майже два роки працюю у прекрасного роботодавця. Але той відчай у пошуках роботи згадую з гіркотою…
Валерій Пожидаєв, в коментарі на фейсбуці
Роботи я не боюся, руками люблю працювати. Готовий був уже на будь-яку вийти, тільки щоб бути поряд із сином. Та мені відверто відмовляли через те, що я був на фронті. Казали, мовляв, ми вас на роботу візьмемо, а ви знову воювати підете. Я пояснював: якщо я шукаю роботу, отже, хочу тут жити і будувати цивільне життя. Та мене і слухати не хотіли. Все зводилося до того, що обіцяли перетелефонувати. І не телефонували.
Михайло Луців, в інтерв'ю журналістам
Прийшла на співбесіду (вакансія масажиста), спочатку все йшло добре... Потім почався стандартний пакет запитань до атовців: а що на війні бачила...? Мою співбесідницю почало все більше заносити. Каже: «Тут же разные люди приходят, а ты сможешь работать? У тебя, наверное, контузии были…» І все у тому ж дусі. Подивилася на то все, розвернулася і пішла. З таким колективом самій не захочеться там працювати.
Тетяна Габелюк, в інтерв'ю журналістам
24%
екскомбатантів кажуть, що відчувають дискримінацію через статус ветерана при пошуку роботи.*
* за даними дослідження «Життя після конфлікту», проведеного у 2019 році

Які саме упередження заважають роботодавцям розглядати людей із військовим досвідом як гідних кандидатів? Разом з Оксаною Філоненко, виконавчою директоркою ГО «Центр зайнятості вільних людей», розберемося з найголовнішими.

озберемося з найголовнішими.
Більшість екскомбатантів мають проблеми з психікою
Упередження №1
Існує стереотип, що ледь не 90% учасників бойових дій мають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Це упередження культивується сюжетами у ЗМІ, де ветеранів показують як людей, небезпечних для суспільства. Зустрічається воно навіть у заявах посадовців.

Насправді на питання, скільки ветеранів в Україні мають цей розлад, немає відповіді, бо відсутні відповідні дослідження. Закордонний досвід показує, що їхня кількість може коливатися від 11% (серед військових Ізраїлю) до 30% серед ветеранів в'єтнамської війни. Наразі за наявними даними станом на 2018 рік, серед українських військових ця цифра сягає 8%.

Також варто зауважити, що діагноз ПТСР може поставити лише лікар після проведення повного огляду екскомбатанта. Людина без медичної освіти, наприклад, рекрутер, не може виявити наявність чи відсутність такого синдрому у кандидата.
У перші два роки діяльності ГО «Центр зайнятості вільних людей» ми з командою завжди попередньо спілкувалися з роботодавцем, перш ніж запропонувати його вакансію ветеранові. Нам було важливо переконатися у відсутності упереджень з боку компаній та вберегти наших підопічних від неприємних, стресових ситуацій.

І не дарма! Перший же мій дзвінок до компанії закінчився словами: «Как же мы будем их брать на работу, если они же психически неуравновешены?» Це було стресово, проте дало розуміння, що ми на правильному шляху. Далі ми почали працювали над створенням бази лояльних до ветеранів роботодавців, проводити інформаційні кампанії та спеціальні тренінги, щоб збільшити розуміння і прийняття екскомбатантів.
Оксана Філоненко
Виконавча директорка ГО «Центр зайнятості вільних людей», засновниця проєкту «Воїну — гідна праця», експертка з працевлаштування ветеранів
Ветерани зловживають алкоголем
Упередження №2
На жаль, це упередження не є безпідставним. Дослідження «Життя після конфлікту» показало, що 26% опитаних ветеранів мали проблеми з алкоголем в процесі адаптації до цивільного життя. Про це також повідомили 27% членів сімей колишніх військових. За словами екскомбатантів, звертатися за психологічною допомогою їм не хотілося, а долати стрес якось потрібно було, й найпростіше цю потребу задовольняв саме алкоголь.

Проте, як часто зауважують самі ветерани, які звертаються до «Центру зайнятості вільних людей», надмірне захоплення алкоголем вони рідко пов'язують безпосередньо з військовим досвідом. Кажуть: після служби часто у чарку зазирають ті, хто і до того любив хильнути зайвого.
За шість років ми попрацювали з понад 5000 ветеранів, і лише менше ніж 1% серед них мали проблему зловживання алкоголем.
Оксана Філоненко
Виконавча директорка ГО «Центр зайнятості вільних людей», засновниця проєкту «Воїну — гідна праця», експертка з працевлаштування ветеранів
Ветерани можуть знову повернутися
на військову службу

Упередження №3
Деякі роботодавці відмовляються брати у штат екскомбатантів, бо бояться, що ті знову захочуть повернутися на службу. Основний страх компаній, у такому випадку, не в самій втраті працівника, а у необхідності, відповідно до ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, зберігати за ним робоче місце та виплачувати заробітну плату, що не вигідно роботодавцю.
Звісно, не можна бути на 100% впевненим, що такого не станеться. Та й офіційна статистика, яка б підтвердила чи спростувала цю гіпотезу, наразі відсутня.

Проте з нашого досвіду, найчастіше повертаються у зону збройного конфлікту ті, хто не зміг адаптуватися до цивільного життя, знайти роботу та колектив, який приймає, розуміє та підтримує. Серед учасників наших проєктів таких було лише 2%. Тобто, дуже мало з тих екскомбатантів, які перебувають у процесі навчання, пошуку роботи чи зміни професії, думають повертатися на військову службу.
Оксана Філоненко
Виконавча директорка ГО «Центр зайнятості вільних людей», засновниця проєкту «Воїну — гідна праця», експертка з працевлаштування ветеранів
Ветерани вимагають особливого ставлення до себе та надання пільг.

Військовий досвід не підходить для цивільної кар'єри, тож їм краще шукати роботу в силових структурах.

Ветерани негнучкі та надто принципові, тому важко йдуть на компроміси.
Інші упередження роботодавців
Серед інших упереджень: екскомбатанти непередбачувані, негнучкі… Або протилежне: всі ветерани — герої, сміливі, відповідальні тощо.

Загалом, коли я чую слова «всі вони…» — для мене це про стереотипне, шаблонне мислення. Так, ветерани дуже різні. Є і сміливі й не дуже, є спокійні, а є неврівноважені та емоційні. Є ті, хто пройшов полон, катування, втрату близьких, ветерани-переселенці, які втратили свої домівки, а є ті, хто, можливо і УБД отримав по знайомству. Є ті, хто пішов добровільно, когось змусили, хтось пішов через гроші, бо був безробітній.

Кажуть, що війна підсилює людські якості: сміливий — стає більшим сміливцем, негідник — ще більшим негідником.


Оксана Філоненко
Виконавча директорка ГО «Центр зайнятості вільних людей», засновниця проєкту «Воїну — гідна праця», експертка з працевлаштування ветеранів
І було б дуже добре, якби роботодавці у ветеранах бачили, передовсім, особистостей з унікальним поєднанням вмінь та навичок, своїми сильними та слабкими сторонами, а не мислили вузьколобими шаблонами.
Оксана Філоненко
Як уникати упереджень: поради роботодавцям
Більшість упереджень щодо ветеранів існують із двох причин: низький рівень обізнаності в темі та разовий негативний досвід комунікації чи працевлаштування екскомбатанта.

Проте, якщо організація хоче зростати, бути серед соціально відповідальних та діяти відповідно до законодавства, яке забороняє дискримінацію, то має розвиватися.

Ось сім кроків, які, на думку Оксани Філоненко, допоможуть роботодавцям пропрацювати типові упередження щодо ветеранів:
1
Проходити спеціальні тренінги щодо особливостей комунікації з ветеранами. Їх часто проводять ветеранські організації, а також «Центр зайнятості вільних людей». На таких тренінгах зазвичай обговорюють переваги та ризики співпраці з екскомбатантами, роль HR-спеціаліста у соціальній адаптації ветеранів та особливості спілкування з ними тощо.
2
Впроваджувати принципи різноманітності, рівності та інклюзивності в корпоративну культуру та процеси найму. Як підтверджують дослідження McKinsey і Deloitte, компанії з мультинаціональними командами отримують на 35% вищий дохід, ніж конкуренти в галузі. А здатність «різноманітних» команд до генерації та впровадження інновацій збільшується на 83%.
3
Відходити від стереотипного мислення, не стигматизувати ветеранів. Навіть якщо у компанії був негативний досвід співпраці з ветераном, це не означає, що всі екскомбатанти однакові. Також кожному фахівцю, який працює з людьми і хоче позбутися шаблонів в голові, варто культивувати open mind, розширювати свою свідомість.
4
Застосовувати загальну систему відбору до всіх кандидатів. Тобто, бачити у ветеранах передовсім їхні професійні та особисті якості.
5
Сприймати військовий досвід екскомбатантів як частину професійного. У надзвичайних умовах активуються багато цінних для роботи якостей: наприклад, стратегічне мислення, стресостійкість, вміння швидко приймати рішення, зокрема, у стресових ситуаціях, надійність, вміння працювати у команді.
6
Розробляти та застосовувати індивідуальні програми адаптації співробітників. Це важливо для кожної людини, і для ветеранів буде особливо цінним.
7
Організовувати програми підтримки для ветеранів. У межах корпоративної соціальної відповідальності компанії можуть розробляти свої проєкти або підтримувати чинні соціальні кампанії, зокрема як «Воїну — гідна праця» та Veteranius від компанії Data Ocean (надають ветеранам першу роботу в IT).
Я теж роботодавець, і в моїх проєктах завжди працюють ветерани або члени їх родин.

Коли я дивлюся на резюме, то з двох кандидатів з приблизно однаковими навичками однозначно віддам перевагу людині з військовим досвідом. І не тільки через те, що такий співробітник розуміє сферу, в якій ми працюємо. Я вважаю, що це те найменше, що може зробити кожен роботодавець для людей, які боронять наш мир і спокій.
Оксана Філоненко
Виконавча директорка ГО «Центр зайнятості вільних людей», засновниця проєкту «Воїну — гідна праця», експертка з працевлаштування ветеранів
Як знайти «свого» роботодавця:
поради ветеранам
Ветерани стикаються з упередженнями як на етапі відбору кандидатів за резюме, так і безпосередньо на співбесіді. Як радить Оксана Філоненко, в обох випадках захистити себе можна за допомогою таких дій:
1
Ретельно вивчайте інформацію про компанію, в яку плануєте надіслати резюме. Дізнайтеся про її цінності, діяльність, знайдіть відгуки працівників, інтерв'ю з ними у ЗМІ, сторінки в соцмережах. Часто цього достатньо, аби оцінити, чи сповідують у компанії принципи інклюзивності та толерантності та як ставляться, зокрема, до ветеранів.
2
Детально вивчайте описи вакансій. Це дозволить зрозуміти, чого компанія чекає від кандидата, які у вас точки дотику (знання, вміння, навички, цінності). Якщо розумієте, що очікування організації щодо пошукача та ваші від бажаної роботи збігаються, підготуйте та надсилайте резюме.
3
Впевнено говоріть на інтерв'ю про свої сильні сторони. Аби це вдалося, підготуйтеся до співбесіди завчасно. Зокрема, спробуйте виділити у своєму військовому, професійному, життєвому чи навчальному досвіді конкурентні переваги, що відповідають вимогам вакансії.
4
Будьте готові до незручних питань на інтерв'ю. Або тих, які можуть такими здатися. Наприклад, побачивши в резюме інформацію про військовий досвід, рекрутери часто запитують, чим конкретно ветеран займався в зоні збройного конфлікту. Їхня ціль — не образити кандидата, а дізнатися про нього більше. У цьому випадку доречно перерахувати ті практичні вміння, які у вас є і які потенційно важливі на бажаній посаді та проілюструвати їх зрозумілими для цивільної людини прикладами.
5
Ставте запитання про завдання, результати та деталі роботи. Бо вас обирають, але й ви обираєте. В цьому процесі ви з роботодавцем — партнери.
6
Якщо у новому колективі немає ветеранів, організуйте власну групу підтримки поза роботою. Або долучіться до тих, які вже існують у вашому місті чи онлайн-форматі.
7
Якщо ви маєте негативний досвід співпраці з роботодавцем або вас не взяли на роботу тільки тому, що ви ветеран, робіть цю проблему видимою. Пишіть відгуки про таку компанію на профільних сайтах, давайте інтерв'ю у ЗМІ, звертайтеся до правозахисних організацій чи суду. Та не засмучуйтеся, адже роботодавців, як і людей в цілому, які поставляться до вашого досвіду з повагою, або принаймні нейтрально набагато більше.
Найжахливіше питання, яке доводилося чути ветеранам на співбесіді: «Чи вбивали ви людей?» Його навіть не назвеш «незручним», це щось за межами розуміння.

Як на мене, то це прямий сигнал, що такий роботодавець вам не потрібен, і добре, що це з'ясувалося так швидко.

Аби учасники наших проєктів були готовими до різних ситуацій, які можуть виникнути під час пошуку роботи, ми імітуємо всі етапи працевлаштування та ділимося порадами про те, як варто поводитися на кожному з них. Також практикуємо «Клуб симуляцій співбесід», де ветерани в максимально наближених до реальних умовах проходять інтерв'ю на обрані вакансії з HR-менеджерами провідних компаній.


Оксана Філоненко
Виконавча директорка ГО «Центр зайнятості вільних людей», засновниця проєкту «Воїну — гідна праця», експертка з працевлаштування ветеранів
Думка роботодавця: досвід логістичної компанії Meest
Звісно, не всі роботодавці мають упередження щодо ветеранів. Про свій досвід співпраці з людьми, що мають військовий бекграунд, розповідає HRD логістичної компанії Meest Галина Цвіркун.
Як військовий досвід кандидатів впливає на процеси найму?

Здебільшого екскомбатанти не вказують свій військовий досвід у резюме. Ймовірно, переймаються, що через цей пункт їх навіть не будуть розглядати. Хоча в Meest на процес найму це ніяк не впливає.


Галина Цвіркун
HRD компанії Meest
Ми дотримуємось політики рівних можливостей та не розділяємо кандидатів на ветеранів та людей, які не служили. Під час рекрутингу, незалежно від того, яку вакансію закриваємо, першочергово звертаємо увагу на дві речі: цінності та досвід.

Якщо людина відповідає профілю посади, сповідує цінності, які закладені в нашу корпоративну культуру, та готова разом із нами рухатися до цілей — ми завжди радо приймаємо в команду.

Про ветеранів у компанії

У нашій команді нині працюють 13 екскомбатантів: у Львові, Києві, Дніпрі, Харкові, Вінниці, Луцьку, Кривому Розі та Білій Церкві.

Ветерани займають різні посади в Meest. Здебільшого це лінійний персонал, бо такий сегмент бізнесу: кур'єри, комплектувальники, вантажники, фахівці зі збуту. Серед них є також логісти, економісти та завідувач складу. Тобто, спектр займаних посад широкий — усе залежить від компетенцій кандидата.

Майже всі ветерани прийшли в компанію вже з посвідченням учасника бойових дій. Проте в нас також є досвід, коли співробітник пішов на військову службу на схід, а опісля повернувся в компанію і працює досі.

Мова про нашого фахівця зі збуту, який працює в Meest уже сім років. Піти у військо було зваженим рішенням Івана. Ми поважали його вибір і, звісно, були приємно вражені, коли він повернувся працювати. Іван став ще мужнішим та цілеспрямованішим.

Про особливості співпраці з екскомбатантами

Якщо говорити загалом про досвід співпраці з ветеранами, то він був різний. Були як успішні кейси, так і не дуже. Останні — поодинокі випадки, де справа була не в наявності військового досвіду у спеціаліста. А, швидше, в невідповідності цінностей конкретної людини та компанії, різних поглядах на робочий процес та професійних причинах.

У ветеранах як працівниках передовсім цінуємо працьовитість, високу вмотивованість, цілеспрямованість, впевненість та бажання швидко навчатись. А це важливі риси для якісного виконання роботи. Вони чітко знають свої обов'язки, швидко освоюють нові навички.

Водночас у співпраці бувають вразливі та багато речей ставлять під сумнів. Це можна зрозуміти, враховуючи те, що хлопці пережили.

Загалом, ветерани дуже добре ладнають із колегами. Цьому також сприяє наша корпоративна культура, адже однією з основних цінностей Meest є повага. Так, певний час вони можуть бути більш закритими, та з часом це проходить.

Також в компанії добре налагоджена система адаптації працівників. Вона є досить гнучкою, і ми можемо коригувати її, якщо, наприклад, запрошуємо в команду ветерана.

Працевлаштування екскомбатантів — питання, яке дуже на часі. Це не про минуле і не про майбутнє, це — про сьогодення. Meest розуміє всю відповідальність та важливість цієї місії — допомагати нашим захисникам у соціальній та професійній адаптації. Це найменша подяка, яку ми можемо їм запропонувати. І хочеться, щоб це розумів кожен бізнес.
~
Про інформаційну кампанію «Військовий імунітет у цивільній кар`єрі»
Мета проєкту — підвищити обізнаність учасників АТО/ООС про те, як можна інтегрувати військовий досвід у цивільну кар'єру, та налагодити їхній діалог з роботодавцями.


Зареєструвавшись у проєкті, ветерани зможуть отримувати інформаційні дайджести, матеріали та консультативну допомогу з таких нагальних питань:

1. Як подати військовий досвід у резюме?
2. Як говорити про військовий досвід на співбесіді?
3. Шляхи/методи адаптації військових навичок.
4. Як знайти свого роботодавця?
    Також ветерани та ветеранки можуть додатково отримати індивідуальну кар'єрну консультацію від експертів.
    Проєкт втілюється командою ГО «Центр зайнятості вільних людей» у партнерстві з кар'єрним порталом Happy Monday, за технічного адміністрування РЦ «ГУРТ», у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки уряду Королівства Нідерландів.

    Думки та погляди, що висвітлені у статті, належать авторам та не обов'язково відображають погляди та позицію Програми та уряду Королівства Нідерландів.

    Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

    Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.